Жорстока правда

без цензури, без моралі і табу - тільки правда


Про подвійні стандарти Microsoft Україна


Microsoft вимагає від ex.ua прибрати піратські програми

В статті пишуть про заяву Дмитра Шимківа (гендиректор зазначеної в заголовку компанії) стосовно того, що ex.ua продовжує розміщувати піратський контент, всупереч своїм обіцянкам.

Тобто, на ex.ua, виявляється, можна потиснути, а замовити слівце про піратський софт у державних органах - зась. Сцикотно.

І хоча ситуація видається зрозумілою, неприємний слід залишається опісля при згадуванні компанії із заголовку цього посту.

Открыть

Продовжимо про неліцензійне ПЗ. Тепер Мінагрополітики:


Продовжуючи вчорашню хвилю з Хабрахабру, користувач alex32 віднайшов конфігураційний додаток до серверу Apache - ApacheConf з кряком просто на сервері Мінагрополітики.

ApacheConf може завантажити та встановити будь-який юзер. Звичайна версія - безкоштовна. А ось за Pro версію треба заплатити. Натомість, наші чини з міністерства вирішили зекономити (не вистачило на новий Майбах) і десь поцупили версію з кряком:

Продовжимо про неліцензійне ПЗ Тепер Мінагрополітики

Переконатися можна тут.

P.S. Провівши невеличку екскурсію по ресурсу знайшов чудовий сайт - Каталог бугаїв України

Открыть

Ох лол. Шукаєте піратську Windows - ласкаво просимо на сервер МВС


Заходимо на 91.227.69.2. За цією адресою колись був сайт МВС. Зараз його перенесли на 91.227.69.10. Як бачимо, це один і той самий сервер. Сервер підпорядковується державній сруктурі (швидше за все, Держспецзвязку або CERT). На ньому, окрім сайту МВС, ще розташовані сайти Служби зовнішньої розвідки, поштові хаби спецзвязку, сайт служби антивірусного моніторингу державних служб.

Але, що найцікавіше, вже вищезгаданий адре серверу 91.227.69.2, на якому колись був сайт МВС, має відкритий ftp протокол. ftp дозволяє анонімний доступ. Заходимо. І що ми бачимо (картинки клікабельні):

Шукаєте піратську Windows - ласкаво просимо на сервер МВС

Шукаєте піратську Windows - ласкаво просимо на сервер МВС

Шукаєте піратську Windows - ласкаво просимо на сервер МВС

Тролололо. Там ще офіс є і тоталкомандер. Підозрюю, теж не особливо ліцензійні :) Так що, якщо закриють ex.ua - заходимо на ftp МВС. Там все є. Скоро, певно, фільми і серіали теж завантажать.

Открыть

Tophosting: іменем напильника і бубна


В четвер Яндекс надіслав мені чергове «радісне» СМС - ваш сайт в оффлайні. Ну, думаю, не вперше. Певно, хостер проводить якійсь профілактичні роботи і за хвилину-другу сайт буде в нормі.

Та де там - сайт вперто не відкривався. Сторінка хостера теж висіла в оффі. Написав листа на супорт.

В п’ятницю ввечері приходить відповідь - крешанувся сервер. Хостер запевнив, що «ведуться відновлювальні роботи». Сайт мовчав.

Врешті, сьогодні вранці хостер розрядився повідомленням:

К сожалению Ваш бекап оказался битый, но его можно открыть вручную и восстановить сайт. Ваш бекап в корневой папке.

Олололо. Заходжу через ftp. Справді - в корені лежить бекап. Завантажую архів - бекап не вікдривається. Архів битий. Прілєсно.

Замість головної сторінки висить дефолтний html з пропозицією завантажити свій сайт в потрібний каталог. Таблиць в базі даних взагалі немає. Пічялька.

Покопавшись у своїх архівах - знаходжу свій ручний бекап за грудень. Вручну відновлюю базу даних. Сайт зі скрипом починає працювати. Сторінка вантажиться секунд з 20. Адмінка раз за разом крешиться. Врешті, після спроби оновити wordpress до останньої версії php видає помилку. Адмінка сайту падає в глибокий нокдаун.

На годиннику вже 22:00, субота. Я злий, дуже злий. Завантажую останню версію wordpress і починаю вручну оновлювати структуру. Врешті, після кількох рухів напильником і бубном - все стає на свої місця. База даних працює, сторінки нормально вантажаться, адмінка оживає.

Мораль: якщо користуєтесь послугами вітчизняних хостерів - робіть бекапи самостійно. Це будуть останні кілька місяців, як я користуюсь послугами Tophosting. Завіса.

Открыть

Новое дворянство. Очерки истории ФСБ.


Новое дворянство Очерки истории ФСБ

Доволі довго шукав цю книгу. Видання зняли з продажу в Росії за наказом самізнаєтекого. В Україні, я так розумію, перевидання теж не реальне. Тому, вуаля: скачати_без_смс_та_реєстрації.


Открыть

Громадянській мережі ОПОРА 6 років


Вітальна листівка - ОПОРАОсь так, непомітно, крок за кроком пройшов ще один рік нашої діяльності. Сьогодні нам вже шість. Дякуємо всім, хто протягом цього часу був з нами, підтримував, допомагав та вірив у нас.

З Днем Народження, ОПОРО!

Открыть

«Высоцкий. Спасибо, что живой»


image0259.jpgВчора ходив на цю новинку в Кінопалац. Враження залишились двоякі.

1. Фільм справді класно зроблений. Гарна гра акторів, гарні декорації, режисура. Одним словом, тільки вже заради цього на фільм варто йти.

2. Образом Висоцького я розчарований. Для мене Висоцький - це далекий кумир дитинства, такий собі недосяжний легендарний радянський актор та музикант. Перший музичний твір, який я послухав на магнітофоні, був «Письмо» Висоцького. А ось у картині він трохи не такий. Хоча, справжнє життя - воно завжди не таке, яким ми його малюємо в уяві. Тому, судіть самі.

Открыть

Інформація про депутатів ЛМР зникла якраз напередодні терміну річних звітів


Є у Львівської міської ради офіційний сайт. У львівських владних колах цей сайт, здебільшого, асоціюють з чинним мером Андрієм Садовим та виконавчими органами ЛМР. Саме тому депутати ще попереднього скликання постійно нили, що їм потрібен власний сайт.

Таким чином, у Львові з’явився вже сайт депутатів Львівської міської ради. Чудовий сайт з великою кількістю цікавої інформації. Наприклад, саме на цьому сайті можна переглянути результати голосування депутатів, проекти ухвал. Також, на цьому сайті донедавна лежала у відкритому доступі чудова статистична інформація про кожного депутата: кількість проведених зустрічей з виборцями, кількість депутатських звернень та запитів, активність по роботі у депутатських комісіях. Одним словом, оперуючи інформацією тільки на цьому одному сайті можна, за деякий час, скласти повноцінну картину про кожного депутата окремо та про кожну фракцію в цілому у ЛМР.

І ось більшість цієї інформації зникла. Її просто не стало. Лиш висить порожня сторінка депутатів.
  • Ну і що тут дивного? - запитаєте ви.
  • А то нічого, що ця інформація зникла якраз напередодні дати першого року діяльності новообраної ради. Саме в цей період, коли тема депутатських звітів як ніколи актуальна. Купу журналістів, громадських діячів та політологів хочуть самостійно проаналізувати та зробити висновки про результативність роботи народних обранців. Та нема з чого.
Без відповіді залишились наші інформаційні запити (як і запити КВУ, наскільки мені відомо). З 90 депутатів на інформаційні запити відповіло троє!!! При чому, не відповів жоден з тих (не буду наразі називати прізвищ), хто найбільше кричить у раді про «прозорість», «доступ до публічної інформації» ітд.

І ще, в цій публікації наразі не згадано жодну політичну силу. Проте, всі знають яка саме контролює роботу вищезазначеного сайту. Є гіпотеза в громадських колах, що саме цій політичній силі є найбільше за що переживати перед датою оприлюднення депутатських звітів. Бо, як мені відомо з особистих джерел, намальована картина відрізняється від реальності.

Открыть

Одеський провал Могильова та Ізраїльські закони.


Тут перебираю матеріали про недощавний провал нашого доблесного МВС в Одесі і знайшов цікаву інформацію. Виявляється, в Ізраїлі є такий закон, згідно якому, взятий у заручники громадянин Ізраїлю юридично вважається мертвим. При проведенні спецоперацій його життям нехтують.

Що цікаво, після введення цього закону кількість випадків взяття в заручники ізраїльських громадян пішла на спад.

Открыть

Скрипт для завантаження розпоряджень мера Львова на php


Ось уже кілька тижнів я активно вивчаю php для потреб дописання одного проекту. А сьогодні вперше довелось затестити свої навички.

Справа в тому, що мені потрібно перелопатити всі рішення Садового, підписані за останню каденцію (образно, з 1 листопада по сьогодні). Зрозуміло, що з таким обсягом файлів легше працювати на локальній машині.

Для цього я написав невеликий скрипт, який завантажує на локальний сервер усі підписані рішення Садового, починаючи з сьогодення і до вказаної під час виконання скрипту дати. Хотілось би почути думку бувалих програмістів про цей код.

Завантажити. Пробував розібратися з Google Code, але на пізнання Git не вистачило натхнення.

Открыть

Обращение к партнерам администрации интернет-сервиса #prostoprint


prostoprint.png

Дорогие друзья,


Как вы знаете, 6 сентября 2011 года УБОП Киева разгромил офис интернет-сервиса ProstoPrint.com, изъял оборудование и документацию, чем полностью парализовал работу компании.

При этом сотрудники компании удерживались более 15 часов, до половины пятого утра, без возможности выпить воды или перекусить. У моих коллег забрали мобильные телефоны и личные вещи, по несколько часов не выпускали в туалет, унижали и оскорбляли.

Предлог для происходящего - правонарушение, которого мы не совершали, провокация, спланированная и реализованная правоохранительными органами. Истинная причина - отказ удалить из партнерских магазинов сервиса ProstoPrint.com футболки с надписью "Спасибо жителям Донбасса...".

Вот уже пятый день меня, директора и владельца компании, не допускают на встречу со следователем, не берут никаких пояснений. Правоохранители отказываются со мной общаться даже на основании ими же выписанной повестки! Хотя я не скрывался, я всегда на связи и утверждаю: ProstoPrint.com не нарушал законодательства Украины, сотрудничал и впредь будет сотрудничать с правообладателями для формирования цивилизованной интернет-среды в нашей стране.

В понедельник, 12 сентября, сотрудники ПростоПринта вновь приглашены для допроса в здание УБОП по адресу: Киев, ул. Горького, 114. Многие - по третьему-четвертому разу, при этом им НЕ выписывают повесток, а "рекомендуют" подойти посредством телефонного звонка! Некоторые отказываются и просят выписать официальную повестку - но у меня большой коллектив, есть люди, которые боятся, запуганы и запутаны (благо, в УБОП это умеют делать), и я не вправе требовать от ВСЕХ моих коллег удалого геройства.

Сейчас сотрудников ПростоПринта допрашивают уже не по обвинению в нарушении авторских прав - очевидно, в этой части обвинение трещит по швам, уж больно всё шито белыми нитками. Следователей интересуют всё, от длительности испытательных сроков персонала до пожарной безопасности в офисе (какое отношение это имеет к Евро-2012???). Сотрудникам предлагают переписать ранее данные показания под диктовку следователя, при этом ЗАПРЕЩАЮТ пользоваться услугами адвоката на том основании, что якобы "свидетелю адвокат не положен".

Я прошу всех, кто следит за ситуацией, кто сопереживает и предлагает помощь, принять участие во флеш-мобе - в понедельник, 12 сентября, с утра до 16:00 возле здания УБОП в Киеве, по ул. Горького (Антоновича), 114.

У моба - две цели: 1) поддержать людей, которые придут на допрос в понедельник, укрепить их психологическое состояние и веру в себя и нас всех; 2) еще раз показать милиции, что их действия находятся под пристальным вниманием людей, и люди не требуют ничего сверхъестественного, кроме законности и правосудия.

Особо подчеркиваю: не нужно будет стоять и митинговать, я понимаю, что у всех свои дела и заботы. Просто прийти/приехать на 5 минут в любое удобное время, сделать действие, о котором я напишу ниже - и работать дальше, реализовывать проекты, кормить семьи и детей, при этом зная, что вы (действительно) помогли в борьбе с БЕСПРЕДЕЛОМ, который милиция продолжает чинить по отношению даже не к ПростоПринту, а к его рядовым сотрудникам - молодым ребятам и девушкам.

ЧТО НУЖНО СДЕЛАТЬ

Если вы пешком или на общественном транспорте:

1. Распечатайте на листе А4 логотип ProstoPrint.com. Его можно взять по этой ссылке

http://dl.dropbox.com/u/4651429/pp_logo_big.png

http://dl.dropbox.com/u/4651429/pp_logo.eps (вектор)


2. Если вы не хотите печатать логотип - нет проблем, просто напишите слова поддержки. Например: "Ребята, держитесь" или "Милиция, мы наблюдаем за вами".

3. Придите к зданию УБОП Киева на ул. Горького, 114 - это в одном квартале от Владимирского рынка ближе к центру - и прикрепите листок к ограде УБОП с внешней стороны, деревьям, столбам возле входа и на парковке. Это общественная территория, и они не могут нам запретить этого сделать.

Это всё. С 8:00 до 10:00 я буду возле здания УБОП - если захотите, подходите, пообщаемся, выпьем чаю из пластиковых стаканчиков. Потом поеду подавать жалобы в Генпрокуратуру, МВД и прочие инстанции.


Если вы на машине:

Проезжая мимо здания УБОП, просто посигнальте длинным гудком - так, как мы это делали возле здания ЦИК в 2004 году. Мои коллеги, находясь внутри, услышат и поймут, что этот сигнал - в их поддержку.

А милиционеры, если у них осталась хоть капля совести, возможно, задумаются о том, правильно ли то, что они в этот момент делают.

Я очень рассчитываю на вашу поддержку. Особо обращаюсь к социально активным юзерам соцсетей - пригласите к участию неравнодушных друзей и знакомых, ретвитьте, лайкайте и главное - ПРИХОДИТЕ. Также очень надеюсь на помощь молодежных и общественных организаций: ребята, пришлите по десять активистов, пусть каждый возьмет по десять листов - и это будет самая, самая лучшая помощь.Всем заранее спасибо. ПРОРВЕМСЯ!



Открыть

Помста за #prostoprint



Хоч я і негативно ставлюсь до піратства та подібного роду діяльності, але цих хлопців підтримую сповна: http://putinvzrivaetdom.userecho.com/topic/55864-/

Не проходи мимо, проголосуй.

Всіляко вітається поширення цього посилання.

Открыть

Секс на сайті Міністерства освіти та науки України



Открыть

«Оборачиваемость» политики Украины удивительна :)


Сьогодні вкотре переглядав різні сайти, які входять в поле інтересів і ось, на одному з таких, натрапив на чергову «аналітику» від росіян про Україну. Це запис радіопрограми «Голос России». Все не читав, тільки діагонально пробігся по тексту. Але дуже розмішив мене ось цей уривок:

Пантелеев: Во времена Ющенко там (Михайлівський собор в Києві - doctor_juta) традиционно всякие националистические мероприятия проходили. И стоит памятник Святой равноапостольной княгине Ольге, проходя мимо которого я чуть не упал. Поскольку увидел, что у подножия лежит венок, но не просто венок, он в цвет украинского державного флага и выполнен в форме свастики, легко читаемой. Однозначно свастика, конечно. Перед нами здесь лежит картинка для того, чтобы не быть голословным, я ее принес.

Гаспарян: Но, к сожалению, мы не можем вам показать.

Пантелеев: К сожалению, это не телевизор, поэтому радиослушатели могут только со слов это воспринять. Но согласитесь, что это поражает.

Гаспарян: Действительно, похоже на свастику, но это все-таки не каноническая свастика. Она похожа, наверное, чем-то на коловрат христианский.

Пантелеев: Понятно, что если кто-то использует этот символ, он бросает некий вызов общественному мнению.

Так так, російські «експерти» можу година говорити про те, чого не можуть показати :)

Вся стаття тут.

Открыть

Про приємні миті цих вихідних


Дуже гарно посиділи у Фесті до 2 ночі за шклянками кривавої мері. А потім провалятися у ліжку всі вихідні, переглядаючи останні новинки кіноіндустрії, на які постійно не вистачає часу. Гарно засинати поруч з нею і прокидатися разом. Гарно сидіти на балконі і слухати дощ, а на задньому фоні гратиме «Сплін». Просто гарно.

Открыть

Чорногора - Маричейка - Бребенескул


Коли з подругою їхали потягом від Києва до Львова - народилась ідея трешового походу. Щось на зразок «Classico Chornogora»: щоб дощ, сніг влітку, град на хребті, по коліні в болоті :) Ну і спартанські забіги від гори до гори.

Одним словом, вирішили ми їхати на Чорногору і пройтись маршрутом від Попа-Івана і до Петроса, по дорозі збігавши на Маричейку. Ос так виглядав задуманий маршрут:



До слова, гідрометцентр пообіцяв дощ, сильний вітер, туман та інші неприємності. Якраз те, що нам було потрібно.

Висновок першого дня походу: в гідромедцентрі прогноз гадають на кавовій гущі. Дощ почав падати тільки близько 12 ночі, так й той - не сильний. Натомість, нам вдалось за один день добігти від села Ільці, через Дземброню та Вухатий Камін, до Попа-Івана та спуститися до озера Маричейка. При чому, відрізок Вухатий Камінь - Піп-Іван - Маричейка ми подолали за дві години.

Другий день походу розпочався з традиційних вагань між «знову підніматися на хребет» та «йдемо в село». Врешті перший варіант переміг і ми, за майже півтори години, знову були на Попі-Івані. Цього разу ми мали більше часу насолоджуватися чудовими краєвидами південних вершин Чорногори - нікуди не поспішали. Хмар було небагато. Час від часу виглядало сонце.

Витративши десь зо пів години на розслаблення, ми рушили в бік Несамовитого по хребту. В захмарних планах витало бажання пробігтися хребтом за один день та заночувати на перемичці між Петросом і Говерлою. Враховуючи, що йдемо ми переважно до 21:00 - задум був цілком реалістичний.

Проте, вже не Бребенескулі хребет осідлали хмари. Температура впала десь до +10. Посидівши на хребті в намаганнях сфотографувати озеро Бребенескул (нічого не вийшло - туман над озером висім ще той), ми вирішили ночувати на Несамовитому. До цього озера залишалась година ходьби.

Дійшли до вказівника «Туркул - 1,5 км». Видимість - 20-25 метрів. Холодно, вологість шокапєц. В цьому місці і почались пригоди. Справа в тому, що на цій позначці хребет повертає трішки вліво. Натомість, є доволі протоптана стежина, яка веде прямо, на один із бічних відгалужень хребта. І саме на це відгалуження ми пішли, загубивши дорогу в щільному тумані.

Побродивши по хащах жерепу ми зрозуміли, що залишили основний хребет десь позаду. Ну і тут ми зробили певно найбільшу помилку під час нашого походу. Замість того, щоб повернутися до вказівника на Туркул, ми повернулись до одного з розгалужень стежки і, в кінцевому, вийшли фіг зна де у підніжжі Чорногірського хребта. На годиннику була вже майже дев’ята вечора. Жодного бажання продовжувати пошук дороги у нас не залишилось і ми розклали намети біля найближчого джерела.

На третій день виявилось, що ми перебуваємо десь на шляху від хребта до Заросляка. Погода була препаскудна - легкий туман і дощ. Зібрали речі і рушили в Заросляк. Йшли ми схилом паралельного Чорногорі хребта і вийшли на дорогу між Заросляком та Десятим кілометром (КПП).

Далі таксі від КПП до Ворохти (60 грн.), маршрутка на Коломию (нафік було туди їхати - питається в задачці :)), електричка до Івано-Франківська та очікування Чернівецького потягу на Львів. Про Івано-Франківськ окреме слово: дуже дякую Укразалізниці за прекрасну можливість без проблем взяти квитки до Львова та виїхати з Івано-Франківська після 21:00. Сарказм.

Ось такий от вийшов похід. Карта пройденого маршруту:



Дяка чудовій компанії. Десь за кілька тижнів, думаю, зберемось на черговий забіг ;) Фотки з походу:

Фотографии в альбоме «Чорногора 2011» Андрея Дутчака на Яндекс.Фотках






















































Открыть

Краща інді-гра 2011 року



Спираючись на свій геймерський досвід (більше 10 років :)) можу сказати, що, донедавна, бачив тільки дві гри, в які можна грати будь-коли, починати заново не шкодуючи про прогрес і не переймаючись попередніми досягненнями. Це серія Civilization 1-2 (плюс майже клон - Colonization 1) і Majesty 1. А віднедавна до цього переліку потрапив третій учасник - Minecraft.

Про Minecraft (він же "майнч", "кубач") я дізнався з 4chan. Якщо не помиляюсь, це трапилось в період коли гра курсувала між версіями 1.1 та 1.2. Перше враження - якийсь дивакуватий конструктор з "пришитою" фізикою, здоровенною картою та NPC (non-player characters - компютерними персонажами). Але бажання "розібратися у всьому" призвело до того, що від монітору я відійшов о 4 ранку. А на наступний день я взявся за Google і почав шукати що за звір і звідки ростуть вуха.

Передусім, зауважимо, що Minecraft - це класична інді-забавка. Тобто, її не розробляє роками яксь одна компанія типу Valve. А це таке собі хобі однієї-двох-трьох людей, яке можна поширювати безкоштовно або за невелику плату. Щоб легше зрозуміти що таке інді-ігри спустимось до рівня операційних систем: Ubuntu - це інді-гра, а Windows - ні.

Жанр гри - "рогалик". Тобто, це гра в якій немає визначеної цілі, яку неможливо виграти. Є гравець, є майже безкінечний світ - роби все що тобі заманеться. Можеш на офіційному чи піратському сервері з іншими гравцями будувати епічні споруди, грабувати один одного і всіляко розважатися :). А можеш сам в синглі досліджувати печери, вбивати ворожих монстрів, добувати рідкісні мінерали, облаштовувати своє скромне помешкання та складати хитромудрі електричні схеми (бачив відео, де чудак в майнкрафті зробив робочий прототип калькулятора і процесора).

І ще одне, так як Minecraft - інді гра, то вона постійно оновлюється (от тільки сьогодні вийшла нова версія). Також, фанати наробили цілу купу додаткових модулів та графічних елементів до гри. Що цікаво, її розробники частенько прислухаються до побажань гравців в популярні модулі потрапляють в настуні оновлення. А зараз я вам розкажу про сам феномен Minecraft.

Отож, лірична історія з красивим фіналом:

Жив собі хороший хлопець Маркус Персон - істинний арієц в n-поколінні. Хлопця цікавили компютери і програмування на Java. І ось в одни хороший день Маркус вирішив, заради розваги, написати гру, в якій "можна все". Варто зауважити, що стартові позиції в хлопця були доволі непогані - Маркус належав і досі належить до Шведського відділення організації Mensa (організація людей з високим рівнем IQ). Запустивши свою улюблену Java він за кілька днів написав дивну забавку, в якій гравець, в ролі зеленого "квадратного" чоловічка, бігає по величезній карті, будує будиночки і добуває ресурси.

Гра настільки сподобалось Маркусу, що він кожного дня повертався до неї, допрацьовува деталі, додавав нові фічі. В певний момент, коли вона здалась йому якнайбільш близькою до характеристики "ідеальна", Маркус виклав її в мережу щоб показати друзям.

Друзі зацінили. При чому зацінили настільки, що вирішили показати своїм друзям. Ті показали своїм друзям. Ті - своїм. Ну і понеслось. Таким чином, без жодної реклами і просування в соціальних мережах за кілька днів гру завантажили кілька сотень людей.

Не знаю як, але настав той самий переломний момент, коли гра потрапила на іміджборди. Анонімусу дуже сподобався кубач. Гру одразу ж охрестили "душевною" і кількість завантажень почала росли з дня в день.

Маркус зрозумів, що написав не просто "гру для хоббі", а доволі серйозний перспективний проект. Він заснував фірму Mojang, під маркою якої почали виходити наступні оновлення Minecraft. Маркус зробив ще один цікавий хід. Він дозволив завантажувати гру безкоштовно всі бажаючим. Але тільки версію з режимом "конструктора". А ось повноцінну гру він запропонував купити... за майже 15 євро.

Хтось скаже - ну що за дурниці? Хто купить незавершену гру (Minecraft досі перебуває у стадії Beta) за такі гроші? Так ось, станом на 29 квітня 2011 року гру придбали 2 000 000 користувачів :). Вражає? Помножте це число на 15 євро і ви дізнаєтесь скільки заробив Маркус і його команда (яка складається заледве з семи осіб) на хорошій ідеї.

Цікавий момент: 18 вересня 2010 року система оплати "впала" через перенавантаження. Після того, як її відновили, гравці, які чекали цього протягом п`яти днів, за менш ніж 24 години розкупили 11 000 ключів. Один з гравців, після цього, жартома порадив Маркусу написати мемуари: "Як я заробив 11 000 доларів за 24 години і в мене ще залишився час щоб випити пивця".

Не зважаючи на оплату, гра активно поширюється і через торенти. І, що цікаво, Маркус абсолютно не проти цього. До речі, він належить до лав Швецької Піратської партії. Ось такий от чолов’яга. Залюбки спілкується з гравцями на форумі, у твітері і навіть, час від часу, заходить на офіційни сервер гри щоб побродити "душевним" світом Minecraft з іншими гравцями онлайн.
 
Ось така от лірична історія. До речі, про душевність гри. В майнчі вже навіть є свої міфи і релігії. Одна, особливо цікава та загадкова історія - історія про Херобріна. Правда це чи міф - вирішуйте самі. Але мені й справді було лячно грати в синглі після прочитання цієї історії. А от хто захоче спробувати Майнч - тримайте посилання:
Зверніть увагу: особливо рекомендую завантажувати гру саме з цих посилань. Справа в тому, що Minecraft частенько оновлюється (в середньому, нова версія з’являється раз на місяць, що, звісно, не може не тішити). І за цими посиланнями автори роздач оперативно оновлюють версію гри. Таким чином, тримаючи роздачу в торенті у вас завжди буде остання версія.

Свої питання можете писати в коментарях. Нижче кілька скрінів з гри на затравку:


В грі є своя система біом, є погодні умови (дощ, сніг, блискавки)


Епічний скрін. Якийсь обезбашений гравець в сингл-преєрі побудував майже точну копію Ентерпрайза


Дуже подобається цей скрін





Пе.Ес.: Якщо знайдуться поціновувачі у Львові - можна буде сервер підняти.

Пе.Пе.Ес.: Це не стосується вищенаписаного, але шукаю людину яка б розбиралась в ActionScript. Буду вдячний за контакти. Є запитання.

Открыть

Facebook в ступорі



Дуже потішим мене сьогодні facebook. В цілях експерименту створив раніше кілька фейкоакаунтів. Цікаво було спостерігати, як двигунець соціальної мережі намагається визначити вподобання нового користувача.

Наприклад, один з акаунтів зареєстрований на ніби-то німецького користувача, якому вже під 80 років. Facebook вперто намагається продати мені лінзи якоїсь німецької фірми і, час від часу, підкидує в рекламний блок сторінки вродливих німецьких панянок.

А сьогодні facebook зовсім не навязливо закинув у рекламний блок опитування: "Чи були ви коли небудь у Львові?". Зрозуміло, що соціалка бачить переважаючу чисельність заходів з львівської IP (хоч я частенько користуюсь TOR) і ніяк не може зрозуміли, що забув 80-річний німець у Лембергу. Вже чекаю, коли facebook почне закидувати мені рекламу психологів, які допомагають подолати роздвоєння особистостей.

Открыть

Як організовували провокацію на 9 травня у Львові: організація, фінансування, продовження



Открыть

ЕКСПРЕС: Дуже загадкові погроми


В сьогоднішньому номері газети «Експрес» вийшли чудова стаття знайомої журналістки, в якій на поверхню піднято ще кілька фактів, що підкреслюють зв’язок МВС та губернатора Львівщини з організацією провокацій на 9 травня у Львові.

На фото видно, що міліція охороняє людей, які порушують рішення суду.

Факти свідчать, що окремі міліцейські начальники прямо причетні до організацій безчинств 9 Травня у Львові

Святкування події, яка в офіційних календарях іменується Днем перемоги, у Львові закінчилося масовими побоями, навіть стріляниною. Шокуючі кадри облетіли всі телеканали країни. Наступного дня почали пошуки винних. Міністр Могильов спорядив до Львова спеціальну групу, яка має зробити висновки.

Але чи зробить? Адже нам вдалося знайти факти, які свідчать, що сценарій усіх безчинств допомагали писати... саме люди в погонах.

Нагадаємо, 6 травня з’явилося рішення місцевого окружного адміністративного суду, яке забороняло проведення в місті масових акцій громадськими та політичними організаціями. І справді, ніщо у цей день не віщувало драматичних подій.

Далі важливо проаналізувати перебіг подій у суто хронологічному порядку.

Отже. врочисті заходи, в яких взяли участь губернатор і мер, до 12.00 закінчуються. Усі поволі розходяться. Здавалось би, рішення суду виконується, обіцяні профашистськи налаштованими російськими організаціями з Одеси акції з демонстрацією символів тоталітарного минулого не відбудуться.

Однак не все так просто. У цей час на в’їзді у Львів, з боку Бібрки, на бензозаправці «Укрнафта» спостережливі помічають кільканадцять мікроавтобусів. У них сидять молоді люди, через скло видно, що в салоні — червоні прапори. «Спершу на АЗС «Укрнафти» завернув автомобіль ДАЇ, потім заїхало 8 автобусів, — розповів «Експресу» один із очевидців. — З них вийшли люди, розмовляли російською. Гучно ввімкнули музику — радянські воєнні пісні. Автобуси не заправлялися, просто стояли».

Саме у цей час на кількох інформаційних сайтах з’являються повідомлення про те, що до Львова в’їжджають активісти проросійських організацій, щоби провести заборонені судом акції. Хвилин через двадцять після появи на стрічках цієї інформації колона гостей «в’їжджає у Львів... у супроводі міліції». Прямує якраз на Пагорб Слави. На зустріч їй вирушають «свободівці». Таким чином конфлікт був вміло організований, залишалось лише зняти усе телекамерами і розтиражувати в ефірі.

А далі — ще більш шокуючі факти. Працівники міліції та губернатор після цих драматичних подій заявили, що не причетні до організації безчинств. Але те, що ми з’ясували, змушує сумніватися в цьому.

«Гостей» з Одеси на Пагорб Слави привезли мікроавтобусами, які у Львові працюють на рейсових маршрутах №47, №77 та №95. 3 якою метою? Мабуть, щоб ніхто не здогадався їх заблокувати, перш ніж вони приїдуть до місця призначення. Спершу власники цих маршрутів стверджували, що їхніх автобусів на місці подій не було. Проте відео і фотографії доводять інше. Під тиском фактів перевізники зізналися, як усе було насправді.

«Так. Ми надали свою машину, — каже Ігор Коник, директор ТОВ «Фірма Інтерпост», яка обслуговує 95-й маршрут. — Але зробили це не з власної волі, а на вказівку влади».

На прохання конкретизувати, від якої саме влади перевізники отримали цю вказівку, Ігор Іванович відповів: «До мого заступника телефонували з міського управління ДАЇ і наказали надати машину. На восьму годину ранку машина мала бути готова. Інші перевізники теж отримали такі вказівки. Також мені відомо, що з тими людьми, яких перевозили наші водії, в кожній машині був працівник міліції».

Отже, міліція не лише не виконувала рішення суду а всіляко сприяла тому, щоби воно було порушене. Щоби в одному місці зустрілись активісти вороже налаштованих політичних сил. Щоби їхня зустріч таки відбулася.
Найцікавіше те, що за кільканадцять хвилин до запланованої сутички губернатор Львівщини, колишній міліціонер, вимкнув мобільний телефон...

Звісно, можна ставити питання і до «Свободи»: чи обов’язково було брати участь у чужих сценаріях, якщо вони були заздалегідь відомі? Але, напевно, це питання уже залишиться без відповіді.

Оля Піліщук, Віктор Дудар, газета «Експрес»

Р.S. На момент виходу газети у світ оприлюднили прізвище людини, яка з вогнепальної зброї поранила активіста «Свободи». Ним виявився... син колишнього високопоставленого начальника львівської міліції.

Открыть | Комментариев 1

НАШИ зібрались їхати до Львова



Відома пропутінська структура вчора з дикого пост-9-травневого бодуна вирішила їхати до Львова. Зачинщик, такий собі [info]artem_klyushin , навіть створив групу Вконтакті. Вчора групу активно тролили і сьогодні вона вже закрита для вільного доступу. Що цікаво:
  • Всі адміністратори групи - росіяни, родом з Воронежу.
  • Всі адміністратори групи мають відношення до пропутінського руху НАШИ
  • Ініціатор затії вважає, що «поїздка до Львова - це наша громадська позиція»
З нетерпінням чекатиму приїзду таких «любих гостей», щоб реалізувати свою громадську позицію.

Открыть

Що сталося 9 травня у Львові. Ще одна версія:




Так сталося, що 9 травня я з 7:30 до 12:30 був безпосереднім учасником всіх подій, що відбувалися у Львові. З причини, що мені все частіше надходять повідомлення змісту «Привіт, що там у вас сталося?» або «Привет. Что там? Львов еще цел?» я все таки вирішив описати всі ці події зі своєї точки зору.

Одразу скажу, що я не належу ні до прихильників ВО Свобода, ні тим більше до лівих сил. Я буду розповідати все повністю що бачив, що чув, про що дізнався пізніше.

Отож, вперше про акції на 9 травня я дізнався ще тиждень наперед. Саме в цей час ініціативна група (здебільшого, представники правих сил, як ВО Свобода, так і інших) через соціальні мережі ініціювали збір людей на 9 травня з метою не допущення використання червоних прапорів у Львові в будь-якій формі. Через кілька днів я отримав в ПП повідомлення від однієї старої правої туси (в які я був) з проханням подсобить на 9 травня. Було кілька рекомендацій щодо участі. Зокрема, повинен був бути легкий спортивний одяг, взуття за липучках, відсутність колючо-ріжучих та вогнепальних засобів. Тобто, ті люди, які запросили мене, готувалися точно не до молебнів та урочистостей.

За кілька днів до самої події Львівський суд, за позовом Львівської Міської Ради, заборонив проведення будь-яких політичних акцій у місті Львові на 9 травня, окрім тих, які передбачені офіційно (покладання квітів офіційними посадовцями, поминальні релігійні заходи). Відповідальність за виконання цього рішення лежала на правоохоронцях.

7:30 площа перед Ратушою. Саме тут збиралась одна з ініціативних груп. Я сидів неподалік. Навколо — доволі багато міліції і представників СБУ. На 8:00 переміщаємось до пам'ятника Шевченкові. Тут вже в повному зборі вся Клумба: дідусі з вилами паличками, бабці з іконами. Найгрізніші елементи. Таким навіть міліція не зупинить (кілька разів правоохоронці підходили до них і щось говорили, проте, наскільки я зрозумів, безрезультатно).

Саме тут, біля пам'ятника Шевченкові, ми отримали невеличкі роздруківки, на яких було детально описано що робити у випадку затримання. В куті роздруківки логотип ВО Свобода.

8:30 сірий тіпок зовсім «непомітно» проходить повз ряди таких самих як я (хтось стояв осторонь, хтось сидів на лавочках, хтось тусив серед учасників Клумби) і тихо вказував, що поволі, не поспішаючи, окремим групами рухаємось в сторону Пагорбу Слави. Так і зробили.

8:45 на площі Митній помітили перших «ветеранів» і «дітей війни». Років їм було 20-35. Припускаю, що це були студенти якогось ВНЗ, можливо навіть МВС. Вони стояли групкою біля буса (швидше за все рейсового, львівського), на наші закиди і насмішки не реагували.

По дорозі на Пагорб Слави зустріли ще кілька груп з георгіївськими стрічками і квітами. Ветеранів Другої Світової Війни (я вважаю ветеранами осіб, яким хоча б виповнилося хоча б 80 років) по дорозі не зустрічали.





Фото: Марсове поле вранці.

9:00 Марсове поле. Просто неймовірна кількість міліції і беркуту. Все поле огороджене металевими знімними конструкціями і оточене беркутом. Ми обійшли Марсове поле вуличками і у всіх провулках на підступах стояла міліція. При чому, не просто стояла і курила, а чемно стояли, кордоном. Через кожні кілька вуличок — один бус з космонавтами. Певно, резерв.

Постоявши на Марсовому Полі і пожартувавши з якихось молодиків з георгіївськими стрічками, які хорошою українською мовою заявляли, що вони з Донецька, ми рушили в бік Пагорба Слави.

Варто зауважили, що ми пропустили перші сутички на пагорбі. Проте, на місці був знайомий з фотоапаратом і декілька подій я побачив у записі.

9:15 Пагорб Слави. Майже така сама кількість міліції як на Марсовому Полі. Майже немає космонавтів. Десь близько 500 правих активістів (Здебільшого, фан-сектор ФК Карпати, принаймні, мені саме так здалося. Ми ще жартували, що кричалка «Зелено-Білі» отримала б на місці такий самий відгук, як і «Слава Україні».) Поруч з правими активістами купу партійців, старших людей, випадкових перехожих, якійсь велосипедисти. Праві активісти вели себе доволі агресивно. Я не бачив щоб на Пагорбі Слави з когось зривали стрічки, зате я бачив в записів як 10 ультрасів завалили тіпа і доволі сильно побили. Тіпа забрала швидка.

9:30 Понудившись на Пагорбі Слави ми вирішили повертатися на Марсове Поле. Тим паче, що колона партійців, випадкових перехожих і партійних активістів теж, колоною, вирушила на Марсове Поле. Ультраса мнулися, але теж, поступово, спускалися до марсового.

10:00 Колона партійних активістів на чолі з представником ВО Свобода Іриною Сех рухається вниз, по Личаківській, до Марсового Поля. Як я вже дізнався пізніше, рух цієї колони трактувався як «похід на молебень до Марсового Поля», який, справді, був у офіційній програмі, затвердженій Обласною Адміністрацією. Колона рухалась тільки по тротуару. Проте, вулиця все одно була перекрита ДАІ. Ми йшли збоку.

10:10 На пів дорозі до Марсового Поля ми натрапили на цікавішу тусу. В парку, неподалік від пам'ятника невідомому мені польському солдату, в тіні дерев, збиралися ультраси, хулси, скіни і просто підірвані активісти. Всім заправляв відомий вам Юрій Михальчишин (голова фракції ВО Свобода у Львівській міській раді, колишній скін). Ми трохи постояли з ними і рушили далі за колоною.



Фото: збір у парку.

10:30 Коли ми відійшли може метрів на 100, група Михальчишина під команди «Вийшли! Вишикувались в три колони! Розвернулись в стрій!» (я не знаю, звідки в Михальчишина стільки авторитету, але саме так він командував обезбашеними ультрасами). Так сформувалась друга колона, яка рухалась через дорогу, трошки вище першої колони. Ця колона була дуже цікавою. Ви ніколи не були на марші фанатів Карпат? Так ось, погляньте на фото з маршів. Виглядало все майже так само. Не дивно, чому люди, побачивши заздалегідь цю колону, ховалися по під'їздах або розверталися і йшли геть :)

Дивно інше, чому група з 10 людей, з георгіївськими стрічками, без жодних застережень, йшла просто на цю другу колону. Я ще трохи зчепився з одним тіпом з тієї групки. І коли розвернувся і подивився їм у слід, то до колони Михальчишина залишалось може метрів 100, не більше.

Зрозуміло, що ультраси гладити їх не збирались. Певно, зав'язалась словесна перепалка, хтось когось таки зачепив і понеслось. Дальші події ви вже знаєте. Відео з пострілом та подальшим побиттям розлетілось по всьому інтернету.



Я, частково, розумію тіпа, який стріляв. Коли на тебе біжить колона з ультрасів, хулсів і скінів, то ти за 5 секунд окоп викопаєш і розвернеш систему залпового вогню. В тіпка не виявилось таких здібностей, тільки пістолет. Зовсім інше питання — навіщо він взяв з собою пістолет? Йому дзвонив напередодні ввечері Михальчишин і барвисто змальовував похід правих? Не думаю. Він йшов не вшановувати загиблих. Він йшов стріляти. Ну або він просто дибіл.

10:35 ультраси закидали димами весь верх Личаківською де була стрілянина і подальше побиття. За кілька секунд з провулків виїхали три машини беркуту. Машини під'їхали до місця події, стали позаду колони Михальчишина і поволі поїхали за ними. Що далі було з тіпами, яких побили, я не в курсі.

10:45 колона Михальчишина поспіхом наздоганяє колону партійців і примикає. Таким чином, перед поворотом з Личаківської на Марсове Поле утворюється одна суцільна колона, яка, «рухається відправити молебень». Я вже про це писав.



Фото: колона доходить до Марсового Поля.

11:00 Марсове Поле. Кількість міліції не зменшилась. Приїхали МНС і три екіпажі швидкої. Народ розбрівся по Марсовому Полю. То там, то тут бачу кількох ветеранів та молодих людей з георгіївськими стрічками. Ніхто їм не заважає і не зриває стрічки.

11:10 (можливо, трохи помиляюсь в часі) — один з ключових моментів дня. На Марсовому Полі з'являється Петро Писарчук зі своєю свитою, георгіївськими стрічками та вінками. Хто такий Петро Писарчук — львів'яни знають добре. Для нельвів'ян — це один з нечисленних і ключових представників «всіма любимої» у Львові Партії Регіонів. Думаю, що коли б Петро Писарчук, як інші офіційні особи, поїхав вшанувати загиблих та ветеранів до монументу Слави (вул. Стрийська) — все було ніштяк. Але ні, Петро мав покрасуватись перед телекамерами і... націоналістами. Націоналісти терпіти не можуть Петра. Націоналісти почали зривати георгіївські стрічки у Петрової свити, забирати вінки. Почали скандувати «Ганьба», «Москаляку на гілляку» ітд.

В цей момент зав'язалась невеличка потасовка. Я не знаю, що там хотів зробити одинокий міліціонер (я цього не бачив). Але добре бачив як той міліціонер отримав у обличчя добрий заряд перцевого газу. Молодика, який це зробив, спершу хотіли забрати правоохоронці (знову ж, чому тільки один правоохоронець кинувся захищати свого колегу з намаганнями пов'язати молодика, на що він сподівався?) Молодика «відбили» (відтиснули), попечений міліціонер зник.

Далі, представники ВО Свобода стверджують, що міліція почала пакувати у воронок дітей зі свити Писарчука, які збирали розкидані по полю георгіївські стрічки. Як на мене, то це повний брєд. Я цього не бачив і, наскільки пригадую, біля воронка взагалі ніякого двіжу не було. Тому, я вважаю цю заяву ВО Свобода доволі сумнівною.

Знову ж таки, в цьому моменті наголошу, що ніхто у ветеранів георгіївські стрічки не зривав. Моменти, зафіксовані на відеокамерах, стосуються свити Писарчука.

11:30 З горем пополам Писарчук поставив якійсь там квіти та відправив свою панахиду (Яка, до речі, не була в офіційній програмі і міліція могла спокійно заборонити її проведення, але ж хто буде забороняти в цій державі панахиди. Я б заборонив.) Після того, як Писарчук звалив, частина присутніх відправилась до могил Січових Стрільців правити молебень. Ультраси, хулси і скіни бігали то туди, то сюди, але нічого не відбувалося. Посеред площі вишикувалась колона УНСО. Вони просто стояли.

12:20 До цього часу ситуація абсолютно не змінювалась і вже все йшло до логічного завершення. Ніяких червоних прапорів не виявилося в люди, поступово, почали розходитися. В цей час я пішов на роботу.

Все що було далі я відтворюю за допомогою інтернету, свідчень знайомих та походів на прес-конференції.

Поруч з тим, що бачив я, ВО Свобода проводила своєрідну операцію «перехват». За словами Ірини Сех (представниці ВО Свобода), партія організувала мобільні групи депутатів, які на машинах зайняли ключові в'їзди до Львова з метою зафіксувати можливий приїзд обіцяних активістів «Родіни» та «Русского єдінства». До 12:20 все було ок.

12:30 депутати ВО Свобода фіксують чотири (за іншою інфою шість) автобусів з ветеранами та молодиками при в'їзді до Львова зі сторони Бібрки. Автобус зупиняє міліція. Депутат підходять щоб з'ясувати ситуацію. Міліція повідомляє, що вони зупинили автобуси і не пустять їх у місто. Депутати повертаються до своїх машин (за іншою інформацією, їдуть геть).

Десь в районі 12:30-12:40 Цимбалюк (губернатор Львівської області) і начальник міського МВС перестає контролювати ситуацію. За словами представників ВО Свобода і кількох інших партійців, обласне МВС отримує наказ з Києва пропустити автобуси і забезпечити проведення акції для ветеранів, які їдуть в цих автобусах. Ці ж автобуси, бічними вуличками, підвозять до Марсового Поля.

Активісти ВО Свобода та інші праві сили отримують сигнал, що автобуси пропустили. Всі чимдуж поспішають на Пагорб Слави, де має відбутися акція.



Фото: перед початком заварухи на Пагорбі Слави. На задньому фоні автобуси з приїжджими.

На пагорбі слави така ж кількість міліції, як і була. Проте, до міліції приєднуються космонавти. Ультраси та кілька партійців (на відео помічена Свобода і УНСО) блокують в'їзд автобусів.

Після кількахвилинної штовханини беркут починає відтісняти людей з метою дати проїзд автобусам. Що було далі, знову ж таки, ви бачили на відео. Дими, фаєра, пляшки, каміння, розбита голова у двох осіб, ігнорування правоохоронцями депутатських посвідчень і, що найцікавіше, ігнорування постави суду. Як результат — епічне завершення епічного дня. Можна робити висновки:

  1. ВО Свобода, інші політичні сили Львова знали, що саме на Марсовому Полі або на Пагорбі Слави повинна відбутися провокація, яка може призвести до силового протистояння. Саме з цієї причини усіх правих активістів попередили про «легкий спортивний одяг, відсутність колючо-ріжучих предметів та вогнепальної зброї».
  2. МВС та СБУ теж знали про це. Інакше, чому у Львові на 9 травня був залучений беркут з сусідніх областей (Тернопіль, Рівне), а не Львівський беркут (інформація від ВО Свобода).
  3. МВС могло легко, за допомогою кількох рухів, запобігти будь-яким зіткненням у Львові. Простий приклад: якби гостей з червоним прапором повезли не на Пагорб Слави, а до Монументу Слави (на вул. Стрийську), де майже нікого з правих активістів не було — все б обійшлося. Навіть якби ВО Свобода дізналась про такий маневр, вони б просто не встигли перекинути людей на місце події. Кримчаки та Одесити могли б без проблем помахати своєю червоною тканиною і звалити додому. Проте, МВС цього не зробили. У них була чітка інструкція — везти людей на Пагорб Слави. Тобто, свідомо провокувати праві сили на зіткнення.
  4. Врешті, чому МВС допустило порушення закону та судової постанови? Це, певно, найактуальніше запитання.
У нас в офісі була невеличка дискусія з приводу того, як можна було запобігти провокаціям. Адже, так виглядає, що основною ціллю всієї цієї режисури у Львові на 9 травня були «потрібні» сюжети на самізнаєтеяких телеканалах. Виходить, що тільки МВС могло б це зробити банально не пустивши червоних прапорів у місто. І навіть якби ВО Свобода та інші праві не прийшли на Пагорб Слави, потрібні телеканали знайшли б 20 потрібних людей, які перед об'єктивами телекамер пововтузилися б з міліцією, позривали б стрічки з ветеранів. Готовий сюжет. Певно, ВО Свобода сама б у цьому випадку здивувалася.

Отож, єдиний варіант недопущення провокація були законні дії міліції по забороні на в'їзд до Львова активістів з червоним прапором (як варіант, просто заборона на проведення акції). Міліція цього не зробила, як кажуть представники ВО Свобода, за вказівкою з центрального апарату МВС у Києві. До речі, прес-конференція заступника обласного МВС Курочки та реакція Цимбалюка тому підтвердження.

В принципі, це все. Якщо я щось переплутав або не написав, то ті, хто були зі мною, можуть мене поправити в коментарях. Нагадую, що все вищеописане — моє суб'єктивне враження.

П.С. Фігаро, виклади десь фотки.

Открыть

Поговоримо про фашизм:




На фото заслание львоффские бенеровци-нацики вболівальники футбольного клубу Севастополь на останньому домашньому матчі проти ФК Оболонь. Всім зіга, пацани. Крим - русский! Дедивоевали, блеать!

Открыть

Ну, тіпа с празднічком:



Открыть

Привітання Януковича з Днем Львова на ZIK:


«Шановні львів’яни!
Кожна країна має міста, які забезпечують їй фундамент духовності і державності, зберігають історичну пам’ять поколінь...

блаблабла

...Зі святом вас, дорогі львів’яни! Сильного вам духу та процвітання!»


Перший і єдиний коментар:

Пішов в дупу! Не президент, а кусок калу!
 
Люблять у нас, на Львівщині, президента :)

Открыть
Назад | Вперед



Шукайте автора блогу тут:

Між іншим...

День Загрузки 2008



Содержание страницы

Метки

Интересы
a.c.a.b., Forex, free chechnja, linux, mp3, PhotoShop, PR, splin, ubuntu, wallpaper, war, апокаліпсис, Бандера, болото, відьма, відьомство, Вій, війна, військова розвідка, война, Газета по Українськи, гепатит, готи, готика, громадська діяльність, гротеск, Девід Лейн, Дорошенка 50, етно, журналістика, зброя, звязки з громадськістю, Кавказ, Калуш, карпати, Кому Вниз, Львів, магія, Майдан, Маркетинг, Мертвий Півень, музика, націоналізм, національна ідея, НГО, нечисть, ОПОРА, пентаграма, Петрос, подорожі, політика, попіл, пропаганда, русалки, сатана, сатанизм, Сатанізм, свободная Чечня, секс, Сердючка, склеп, собор, СОБР, сплин, стратегічне озброєння, суицид, суїцид, суть життя, терор, тероризм, третій сектор, Україна, УНСО, УПА, Фантом 2, фрілансер, хрест, цікаві люди та місця, Чечня, чорна магія, чорний плащ
ОБОЗ.ua